«Тисячі речей  у житті забудете, а тих хвилин,

коли вам люба мама чи бабуся оповідала байки,

 не забудете до смерті.»

                                                 Іван Франко

А чи знаєте ви, що в давнину було за обов’язок знати свій родовід від п’ятого чи, навіть, сьомого коліна? Для наших предків – це була  не лише пам’ять  і шана роду, а ще й природня  потреба. Триматися свого роду, оберігати сімейні реліквії, традиції, передавати їх у спадок наступним поколінням – було обов’язком. Тих, хто цурався чи нехтував історичною пам’яттю, зневажливо називали «людьми без роду і племені».

Сьогодні вихованці УМЦЕНТУМ створювали родинне дерево та вчилися  вшановувати родину, бо дужа, міцна родина, у якій підтримують один одного та родинне вогнище - це гніздо до якого завжди хочеться повертатися.